Сквер на Прорізній – один з найяскравіших прикладів перемоги над незаконною забудовою в Києві. Цей затишний куточок поруч з багатолюдним та галасливим Хрещатиком є справжньою окрасою центру та популярним місцем відпочинку: тут завжди можна сховатись від літньої спеки та метушні великого міста. Тому природньо, що коли в січні 2010 року частину скверу раптом почали огорожувати парканом, це викликало обурення не лише місцевих мешканців, у яких фактично відбирали прибудинкову територію, але й багатьох інших містян. Ось як це виглядало:

Як виявилось, ділянку ще 2003 року було виділено якомусь невідомому ТОВ "Парус" під будівництво ресторану. Проте ані затвердженого проекту, ані необхідних дозволів у забудовника не було: мабуть, він вирішив діяти покладаючись лише на власне нахабство та "дах" у мерії. Адже випадковим людям такі ласі шматки у самісінькому центрі просто так не віддають. Втім, загарбники відразу ж зустріли спротив: вже наступними вихідними місцеві мешканці, активісти антизабудовних рухів та просто небайдужі кияни демонтували цей ганебний паркан, так би мовити, у зародку. Спонтанно виникла ідея: віднести дошки до Київради та подарувати їх тим, хто своїм безвідповідальним голосуванням по землевідводах спричиняє подібні конфлікти. Що й було зроблено.

Скандуючи "На м-е-е-р-і-ю!" ...

люди повернули депутатам та чиновникам їхнє "добро":

Звичайно, забудовника це не зупинило. Попри спротив місцевих мешканців, які намагалися блокувати техніку та фізично перешкоджати незаконним роботам, паркан було відновлено.

Представник забудовника на своєму рівні пояснював ситуацію: "Как вы не понимаете, в эту землю уже вкинуты деньги! Какие деревья, вас этот участок интересует только потому, что вы сами хотите что-то с него поиметь!"

Намагаючись якось легітимізувати свої дії, на паркані почепили інформаційну табличку:  начебто тут ведуться всього лише роботи з демонтажу охолоджувального басейну на замовлення "Київводоканалу". Але "Київводоканал" швидко зрікся причетності до скандального будівництва, а котлован продовжили копати навіть після того, як басейн було повністю зруйновано. Тим часом за сквер вступилася прокуратура, опротестувавши рішення Київради про передачу земельної ділянки в оренду. Навіть один із заступників Черновецького порушував питання про припинення цього будівництва. Але все це не заважало "Парусу" ударними темпами рити котлован. Щодня вантажівки фірми "Самосвалов" вивозили те, що ще донедавна було сквером:

Для фізичного тиску на протестуючих привозили бійців КП "Київблагоустрій" - принаймні, бритоголові бойовики мали посвідчення співробітників цієї організації

Міліція, як завжди, не втручалася і порушень з боку "благоустроївців" не помічала. Коли хтось спробував апелювати до здорового глузду одного з міліціянтів, адже це і в нього також крадуть зелену зону, той відповів буквально наступне: "Я мешкаю в Українці, маю там біля дому і дерева, і річку, а до ваших київських проблем мені байдуже".

Тому захисникам скверу доводилось відновлювати законність самотужки, не сподіваючись на владу: кілька разів демонтуючи загарбницький паркан...

... і навіть вручну, лопатами засипаючи котлован

Лише такі "аргументи" нарешті переконали забудовника, що треба поважати закон, і будівельні роботи припинилися. Зараз навіть важко уявити, що на цьому місці колись був величезний котлован:

В травні було здобуто важливу юридичну перемогу: суд відхилив позов ТОВ "Парус" проти прокуратури Києва, яка винесла протест щодо незаконних дій забудовника. Хочеться вірити, що це рішення поставить крапку у конфлікті на Прорізній, і сквер назавжди залишиться киянам та гостям міста. І що цей успіх стане важливим прецедентом, за яким підуть слідом перемоги над варварською забудовою і на Театральній, і на Гончара, і в парку Малишка, і на багатьох інших "гарячих точках".

Використано матеріали сайту "Системний дерибан", фото  deadart1st та відео "СІТІ"